вівторок, 27 жовтня 2009 р.

Володимир Білик - Танок про перебування

Я люблю вас, мовчазна більшість!

Все сталось завдяки колесу. Заскрипіло, вибило іскру та почало стучати з силою сотні молотів, що з кожним ударом віддалялись один від одного. І замість пошуків - оповідна розвага - удар/пауза. Сталось.

Те, що відбувається - говорять, що бажати, відчувати, зневажати. Все дозволено - все неможливо.

Відбувається тиск - розвитку досягає одне, шляхом знищення іншого. Оточені з усіх сторін діячі є - тим, що роблять, професією, ремеслом, місцем в суспільстві. Але не особистістю, що зацікавлена в усьому, вникає в усе та піддає це сумніву та критиці. Унила приземленість та скотське існування. Оповідна розвага. "Потрібний час, потрібне місце", "це було помилкою", "не/своєчасне" - набір пластинок.

Поглинені побутом, зовнішніми ознаками. Їми керує інтонація. Є образи, позбавлені розвитку, схожі на суп, бурлять та випаровуються не виходячі з форми. Ніхто не танцює.

Немає коментарів:

Дописати коментар